Борсук, борсук звичайний

Meles meles Linnaeus, 1758

Ряд: Хижі звірі Carnivora

Родина: Куницеві Mustelidae

Таксономічна характеристика

Єдиний представник роду. В Україні поширені 2 підвиди - номінативний і кримський (М. т. tauгіса).

Статус

2 категорія.

Поширення

У всіх природних зонах (найбільше в лісостеповій) та у гірських районах. Ареал охоплює Європу та Азію (крім п-ва Iндокитай).

Місця перебування

Лісові ділянки з пересіченим рельєфом і низьким рівнем ґрунтових вод. На Поліссі - лісові балки і яри, заплавні ліси, молоді насадження, порослі вирубки; у лісостеповій і степовій зонах - острівні та байрачні ліси, балки та яри з чагарниковими заростями, схили річкових долин, лісосмуги, іноді на орних землях; у передгірних і гірських районах (ліси, долини річок і потоків), місцевості поблизу садів і виноградників, розколини скель і кам'яні розсипища.

Чисельність

У кін. 60-х рр. 20 ст. популяція становила бл. 11 тис. особин, у т. ч. у Чернігівській обл.- бл. 800, Сумській - 600, у Криму - 500 особин. Нині чисельність скоротилась майже вшестеро, у багатьох районах Полісся та Лісостепу стала низькою, а з пд. областей (Миколаївська, Херсонська) вид майже зник.

Причини зміни чисельності

Надмірне добування борсука, деградація місць перебування, забруднення природного середовища пестицидами і мінеральними добривами, в агроценозах - знищення тварин під час сільськогосп. робіт технікою, браконьєрство.

Особливості біології

Веде осілий норний спосіб життя. У гірських місцевостях може здійснювати вертикальні міграції. Живе сім'ями та поодинці. Вид тримається місць перебування. Нори з віднірками та підземними ходами використовуються багато років підряд На Поліссі, зокрема, відомі нори (бутани), якими борсуки користуються понад 100 років. Активний у сутінках та вночі, але може виходити з нір і вдень. У жовтні - листопаді після нагромадження в організмі великої кількості жиру поринає у зимову сплячку, яка триває до весни. Линяє раз на рік - влітку. Живиться рослинним кормом (плоди, ягоди, бульби, корені), безхребетними (дощові черви, молюски, комахи), мишовидними дрібними гризунами, зрідка поїдає дрібних птахів, їхні яйця, рибу та ін. Період парування розтягнутий (березень - вересень). Вагітність латентна (7-8 місяців, іноді до року). Самка раз на рік (лютий - квітень) у підземних камерах, устелених листям і травою (на глибині 2-3 м), народжує 2-4 (іноді 5-б) малят. Молодь тримається з батьками до статевозрілого віку (2-3 роки). Потенційні вороги - вовк, лисиця, рись, великі хижі птахи. Реальну загрозу становлять бродячі собаки.

Розмноження у неволі

Розмножується у зоопарках, зокрема у Київському.

Заходи охорони

Охороняється у природних (Розточчя, Канівському, Карадазькому, Кримському, Ялтинському гірсько-лісовому) та біосферних (Чорноморському і Карпатському) заповідниках.

Джерела інформації

Корнеєв О. П., 1967; Абелєнцев В. I., 1968. Л. С. Шевченко.