Арніка гірська

Arnica montana L.

Родина: Айстрові (Складноцвіті) Asteraceae (Compositae)

Наукове значення

Центральноєвропейський монтанно-субальпійський вид на сх. межі ареалу.

Статус

2 категорія.

Поширення

Українські Карпати (на вис. 400-1850 м над рівнем моря), острівцеві місцезнаходження - на Правобережному Поліссі (Львівська обл., околиці смт Олевська Житомир, обл.). Вид поширений також у горах Центр, і Пд. Європи, на тер. Білорусі, Литви.

Місця зростання

Схили. Росте на лісових галявинах, луках (є компонентом біловусників, лук з костриці червоної), у рідколіссі, криволіссі.

Чисельність

На луках, пд. схилах гір (вис. 600-1000 м над рівнем моря) щільність виду становить бл. 100 особин на 1 м2. На пн. схилах трапляється поодинці або невеликими острівцями. За останні два десятиріччя чисельність різко скоротилася.

Причини зміни чисельності

Масова заготівля рослини як лікарської сировини, надмірне внесення гербіцидів і добрив у ґрунт.

Загальна характеристика

Багаторічна трав`яниста залозисто-опушена рослина заввишки 15- 80 см, з приємним запахом. Кореневище коротке. Стебло прямостояче, з прикореневою розеткою овальних листків. Стеблові листки супротивні. Квпки оранжево-жовті, зібрані в одиничні кошики. Цвіте у червні - липні. Плодоносить у липні - серпні. Розмножується насінням і кореневищами. Світлолюбна рослина.

Заходи охорони

Охороняється у Карпатському біосферному заповіднику, заказниках загальнодержавного значення Тавпиширківський (Івано-Франківська обл.), Урочище Загінки і Тересянка (Закарпатська обл.). Чорний Діл та Стебник (Чернівецька обл.), на тер. пам`ятки природи загальнодержавного значення Урочища Верхнє Озерище (Івано-франківська обл.). Необхідно створити заказники для відновлення промислових заростей арніки гірської, зокрема на горах Рівній, Кобилі.

Джерела інформації

Флора УРСР, 1962; Комендар В. І., 1971; Комендар В. І., Гамор Ф. Д., 1977; Чопик В. И., 1978; Красная книга СССР, 1984; Редкие и исчезающие растения и животные Украины, 1988 В. І. Комендар