Пирій крейдяний

Elytrigia cretacea (Klok. et Prokud.) Klok. (Agropyron cretaceum Klok. et Prokud

Родина: Тонконогові (Злакові) Poaceae (Gramineae)

Наукове значення

Реліктовий (пліоцен-плейстоценовий) ендемічний вид. За морфологічними ознаками близький до пирію ковилолистого, з яким його об`еднує більшість авторів. Використовується для селекційної роботи.

Статус

2 категорія.

Поширення

Бас. Сіверського Дінця та р. Кринки (права прит. Міусу). Вид поширений у Європ. частині Росії (бас. Міусу).

Місця зростання

Крейдяні відслонення. Вин, характерний для петрофітно-степових угруповань.

Чисельність

Незначна, трапляється спорадично.

Причини зміни чисельності

Випасання худоби, розорювання степових схилів, видобування крейди.

Загальна характеристика

Багаторічна трав`яниста рослина заввишки 30-100 см. Утворює щільні дернини. Кореневище коротке. Стебло округле, волосисте. Листки завширшки 4-6 мм, пласкі, з загорнутими краями, опушені густими волосками. Суцвіття - негустий, складний колос. Цвіте у травні - червні. Плодоносить у червні - липні. Розмножується насінням. Кретофіл.

Заходи охорони

Охороняється в заказнику місцевого значення Пристінському (Амвросіївський р-н Донецької обл.) та на тер. пам`ятки природи загальнодержавного значення Балка Гірка. Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України. Необхідно створити заказники в місцях зростання виду, встановити контроль за станом популяцій.

Джерела інформації

Флора УРСР, 1940; Злаки Украины, 1977; Красная книга СССР, 1984; Флора Нижнего Дона, 1985; Красная книга РСФСР, 1988. С. С. Морозюк.