Схістостега периста, самосвітний мох

Schistostega pennata (Hedw.) Web. et Mohr

Родина: Схістостегові Schistostegaceae

Наукове значення

Релікт (третинний) з диз`юнктивним ареалом.

Статус

3 категорія.

Поширення

Українські Карпати, Зх. Полісся, Правобережний Лісостеп, Правобережний злаково-лучний Степ. Вид поширений у Європі, Сибіру, на Далекому Сході, у Пн. Америці.

Місця зростання

Вологі печери, тріщини у силікатних скелях, дупла дерев (зростає у напівтемряві).

Чисельність

Популяції дуже нечисленні, скорочуються.

Причини зміни чисельності

Не з`ясовані.

Загальна характеристика

Однорічний мох. Дернинки заввишки до 1 см, нещільні, м`які, сизувато-зелені. Стебла рослини пйості. Вегетативні пагони в нижній половині голі, у верхній - папоротевидно облиснені. Листки вегетативних пагонів ромбічні, генеративних - ланцетні. Дводомна рослина. Спорогон має тоненьку пряму майже прозору ніжку і прямостоячу дуже маленьку коробочку з опуклою кришечкою. Розмножується спорами та булавовидними виводковими тільцями, які утворюються на протонемі. Мох відбиває розсіяне світло, смарагдове світиться у напівтемряві.

Заходи охорони

Охороняється в Карпатському біосферному заповіднику. Необхідно додатково обстежити відомі місцезнаходження виду з метою створення заказників, з`ясувати причини зміни чисельності.

Джерела інформації

Флора мохів Української РСР, 1987. Бріологічний гербарій Ін-ту ботаніки НАН України ім. М. Г. Холодного. М. Ф. Бойко.