Тилопіл солодкий

Tylopilus alutarius (Fr.) Henn. (Boletus felleus Fr.)

Родина: Болетові Boletaceae

Наукове значення

Вид з диз`юнктивним ареалом.

Статус

1 категорія.

Поширення

Закарпаття (околиці сіл Лумшори Перечинського р-ну та Пилипець Міжгірського р-ну), Полісся (Морівське лісництво у Козелецькому р-ні Чернігівської обл.). Вид поширений у Європі.

Місця зростання

Широколистяні та мішані ліси (узлісся, галявини) .

Чисельність

Трапляється поодинці або групами з 2-3 плодових тіл.

Причини зміни чисельності

Кислотні дощі, витоптування міцелію, вирубування лісів.

Загальна характеристика

Шапинка (діаметр 5-12 см) подушко-видноопукла, іноді розпростерта, сірувато-коричнева, шкірясто-жовта, суха, тонковолокниста або слабобархатиста. Трубочки завдовжки до 2 см, білі, з часом брудно-сірувато-рожеві. Пори не-рівноокруглі, дрібні, при дотику трохи червоніють. Спори 10-15 (18)Х4-5 мкм, веретеновидно-подовжені, гладенькі. Ніжка 4- 12Х1-4(5) см, циліндрична або роздута, кремово-охриста або світло-жовтувато-коричнева, зі слабовиявленою темною сіткою. М`якуш білий, на зламі не змінюється або трохи рожевіє, без особливого запаху, солодкий. Плодові тіла з`являються в серпні - жовтні. Мікоризоутворювач з ялиною, сосною, дубом. Гриб їстівний.

Заходи охорони

Не здійснювалися. Потрібно створити мікологічні заказники в місцезнаходженнях виду.

Джерела інформації

Визначник грибів України, 1979; Красная книга СССР, 1984. С. П. Вассер.